Процес виробництва:
До гумової суміші для шини входить до 30 різних видів гуми та інших складових. Ці складові змішуються у спеціальних блендерах, в результаті перетворюючись на чорну гумова суміш, яка надалі передається на прокатний стан.
Охолоджену гумову суміш розрізають на смуги, які утворюють основу конструкції шини як такої. На етапі прокатки також готуються й інші елементи шини, деякі з яких потім укривають іншим типом гуми.
Наступний етап - збірка шини, починаючи з внутрішнього шару до зовнішнього. Текстильні елементи, сталеві брекери, борти, корд, протектор та інші компоненти встановлюють у спеціальне обладнання для виготовлення шин. Результатом стає так звана «зелена шина» — шина, що починає набувати готового вигляду.
Наступним етапом є процес вулканізаціії зеленої шини у спеціальній машині, яка стискає всі частини шини разом і надає шині остаточну форму, включаючи малюнок протектора та маркування виробника на боковині.
На даному етапі кваліфіковані інспектори із застосуванням спеціального обладнання ретельно перевіряють кожну шину на наявність найменших недоліків чи дефектів перед тим, як її відправляють на продаж.
Додатково деякі випадково вибрані шини знімаються з конвеєра для рентгенівського обстеження на наявність потенційних внутрішніх пошкоджень або дефектів. Наші інженери з контролю якості обирають випадковим чином шини з конвеєра та розрізають їх, щоб пересвідчитися, що вони відповідають стандартам Goodyear.
Це шар, який складає скелет шини. Зазвичай його роблять із волокон, які сплітаються разом і вкриваються гумою. Завдяки цьому шина є гнучкою, але не еластичною. Шар, що називається каркасом, розташований просто над внутрішньою обшивкою шини, щоб зробити шину міцніше.
Їх виготовляють із міцного сталевого дроту, укритого гумою. Борти утворюють герметичне з'єднання між шиною та ободом колеса.
Це прорезинений сталевий корсет, розміщений під протектором і каркасом. Брекер призначений для забезпечення захисту від пошкоджень каркасу та надання жорсткості шини в зоні протектора. Він виготовляється з сплетеного сталевого дроту, що вкритий гумою. Іноді додається Кевларовий корд, що надає додаткової міцності, робить шину стійкою до проколів та довговічною.
Це елемент зі щільної гуми, що розташований між бортом і протектором та забезпечує шині поперечну стійкість. На боковину наноситься інформація виробника про дану шину.
Це частина протектора, розташована у зоні, де протектор контактує з боковиною. Плечова зона посилює бокову міцність шини. Її конструкція впливає на маневреність автомобіля та проходження крутих поворотів.
Це зовнішня частина шини, де гума безпосередньо контактує з дорожньою поверхнею. Протектор забезпечує амортизацію та зчеплення, а його конструкція та матеріал впливають на увесь спектр важливих характеристик шини.
Блоки протектора розділені глибокими канавками, які дозволяють шині відводити воду, сніг і бруд. Ламелі — це невеликі канавки (прорізи), розміщені в самих блоках протектора, які забезпечують додаткове зчеплення, що особливо важливо для шин, призначених для використання на снігу і льоду.
Центр шини є її найслабшою частиною, тому деякі моделі мають ребро, розташоване по центру, що забезпечує її посилення.
